Набухающая катаракта у собак

Катаракта у пуделя
Пуделю(девочка)7 лет. Месяц назад обнаружили незрелую катаракту. В течение месяца проводим курс Офтан-Катахромом, мумие и витаминами. С перерывом в 3 месяца, затем повторить.
Вчера сходили на прием к другому доктору, сделали общий и биохимический анализ крови. Еще не зная результатов анализа, доктор к предыдущему лечению прописал в течение месяца принимать Сермион в таблетках и 20 уколов Церебролизина.
Прочитав аннотацию к препаратам, не пойму, какое отношение они имеют к катаракте, т.е. с какой целью я должна давать их собаке?
Все показатели крови в норме, диабетическая катаракта исключена.
Посоветуйте, пожалуйста:
1.Стоит ли действительно провести курс Сермиона + Церебролизин?
2. Нужно ли делать 3-х месячный перерыв в лечении, которое нам назначили вначале, т.к. на форумах читала, что капать капли нужно постоянно, поддерживая таким образом, питание хрусталика?
ХВОРОБИ ОЧЕЙ У СОБАК
Око собаки складається з очного яблука, то прикрите верхнім і нижнім століттями з віями. Повіки і передня частина ока покриті слизовою оболонкою – кон’юнктивіт (яка утворює складку – третє віко). Слізна рідина накопичується у внутрішній кут ока і через точкові отвори стікає в носову порожнину по слізного каналу, При закупорці (через запалення або фізіологічних особливостей) сльоза витікає на лицьову поверхню морди собаки, утворюючи темні «доріжки».
У собак, на відміну від людей, складно визначити захворювання, пов’язані з порушенням зору (короткозорість і далекозорість). Найчастіше у собак відзначають запальні захворювання очних оболонок (кон’юнктивіт, кератит, блефарит). У сучасних умовах клінік стало можливим діагностувати і лікувати і захворювання очного яблука – катаракту, глаукому, відшарування сітківки і т. д.
На захворювання очей можуть вказувати наступні симптоми. – Неприродні виділення. У собак, особливо дрібних порід, часто спостерігається надлишкове сльозотеча. Сльозотеча може бути викликане звуженням слізних каналів, то відзначають у деяких порід (пекінес, мопс та інші).
– запалені тканини навколо ока – свідчать про запалення або подразненні слизових оболонок стороннім предметом. Запалена кон’юнктива – почервоніла, набрякла », на її поверхні помітні гнійні виділення, – це ознаки кон’юнктивіту. Якщо повіки собаки примружені, очей сльозиться, а кон’юнктива почервоніла – швидше за все, в око потрапило чужорідне тіло
– втрата зору – не завжди помітна у собак, особливо якщо зір слабшає поступово. Собаки добре компенсують відсутність зору іншими почуттями, особливо нюхом, тим більше що їх зір не таке гостре, як у людини. Деякі собаки, наприклад, хорти, переносять втрату зору гірше, оскільки вони орієнтуються не «по запаху», а саме по зору. Втрату зору викликають Хроні-
– світлобоязнь – це підвищена чутливість ока до світла (денного або штучного). Супроводжується мимовільним зімкненням повік (прищуриванием), сльозотечею, іноді собака тре очі лапою. Світлобоязнь – ознака хвороб рогівки, кон’юнктиви та інших. Такі ж симптоми можуть спостерігатися при попаданні в око пилу або сміття.
Захворювання очей поділяють на інфекційні, неінфекційні і вроджені. Інфекційні захворювання часто є ускладненнями важких вірусних або бактеріальних інфекцій, але можуть виникати і первинно. Неінфекційні захворювання – механічні травми, новоутворення (наприклад, аденома третього століття), завороти і вивороти століття, тріхіазіс (неправильний ріст вій) Деякі аномалії розвитку очей і століття бувають у собак вродженими, наприклад, заворот повік у шар-Пеєв. Деякі вроджені вади можна виправити хірургічним шляхом.
Око – дуже «тонкий» орган, який можна легко травмувати при неправильному промиванні та введення ліків. Хоча собака підходить більшість лікарських засобів, призначених для людей, застосовувати їх рекомендується обережно, бажано після консультації з ветеринарним лікарем.
При призначенні лікарських речовин безпосередньо в око, рекомендується також пам’ятати, що для одного введення достатньо однієї краплі ліки, причому, проникає в око менша частина цієї краплі. При хронічних захворюваннях краплі закапують від 2 до 6 разів на день, а при гострих – від 8 до 10. Повіки захищають око від механічних пошкоджень. Очне яблуко являє собою своєрідну лінзу, кото-
раю вловлює і перетворює світлові сигнали. Воно складається з трьох шарів: зовні обмежується прозорою рогівкою, через яку видно райдужна оболонка (у собак зазвичай коричнева) і темний зіницю. Через прозору рогівку і зіниця світло проникає всередину ока, на сітківку. Головний «орган» зору – це сітківка, яку утворюють нервові клітини, що формують зоровий нерв, що з’єднується з центрами головного мозку. Над очним яблуком розташована слізна заліза. Її протоки відкриваються в кон’юнктиві і весь час її омивають. Очні мазі надають лікувальну дію протягом 30 хв. тому їх також рекомендується застосовувати кілька разів на день.
Блефарит – це запалення шкіри повік, то виникає в результаті травм, хімічних і термічних опіків, проникнення інфекції. Блефарит спостерігають при деяких паразитарних захворюваннях (демодекоз). Він може також викликатися запаленням сальних залоз шкіри століття. Блефарит часто супроводжується кератитом.
Запалення зазвичай починається на краях повік, біля основи вій. Краї століття припухають, на них утворюються виразки і скоринки підсохлого гною. При тривалому перебігу захворювання шкіра повік грубіє і потовщується, може випадати шерсть і вії, виникнути виворіт або заворот вік.
Для лікування блефарити необхідно видаляти скоринки, розм’якшуючи їх маслом і припікають виразки 1% розчином зеленки або 2% розчином нітрату срібла. Хороший ефект дає застосування мазей: 1% лініменту синтоміцину, сульфацілнатріевой, борно-цин-кової. За отображениям призначають симптоматичне лікування
Кон’юнктивіт – запалення кон’юнктиви, сполучної оболонки, навколишнього очей. Це захворювання часто зустрічається у собаки проявляється різноманіттям форм і видів, Для кон’юнктивітів характерний набряк і почервоніння кон’юнктиви, закінчення з очей. Інфекційні кон’юнктивіти розвиваються при зниженні захисних властивостей оболонки, це буває не тільки при важких інфекційних захворюваннях (наприклад, при чумі), але і при захворюваннях внутрішніх органів або порушеннях обміну речовин. Часто кон’юнктивіти обумовлені механічними травмами, дратівливими речовинами або сторонніми предметами. Розрізняють декілька видів кон’юнктивітів: за течією – гострі і хронічні, за характером витікань – катаральні та гнійні.
При гострих кон’юнктивітах загальний стан у хворої собаки часто пригнічений, температура тіла підвищена (лихоманка). Повіки примружені, собака уникає яскравого світла. При катаральному кон’юнктивіті закінчення сірого кольору, густі і в’язкі, при гнійному – густі, сіро-жовті або зеленуваті. Гній накопичується по краях вік, утворюючи скоринки. Гострий кон’юнктивіт може тривати кілька днів і закінчитися одужанням або може перейти в хронічну форму. Найбільш часто зустрічається фолікулярний хронічний кон’юнктивіт – тривале запалення викликає ураження лімфатичних фолікулів на внутрішній поверхні третього століття (поверхня століття стає схожою на стиглу малину). Захворювання може тривати роками. Кон’юнктива з зовнішньої поверхні почервоніла, виділяється невелика кількість гнійного ексудату. При загостреннях супроводжується прищуриванием повік і светобоязнью.
Лікування в першу чергу залежить від тяжкості процесу та виду кон’юнктивіту. Необхідно встановити діагноз і почати лікування якомога раніше, щоб захворювання не перейшло в хронічну форму. При всіх видах захворювання очей промивають антисептичними розчинами, ексудат видаляють у міру скупчування (при необхідності 5-6 разів на день). Призначають лікувальні ка пли і мазі: 0,25% розчин ле-воміцетіна, канаміцину, софродекса олететриновую, еритроміцинову очні мазі. Зручні для застосування та ефективні очні плівки з канамицином, неоміцином або сульфапиридазина.
При хронічних захворюваннях для зменшення набряку кон’юкті-ви застосовують препарати, що містять дексаметазон або гідрокортизон («Офтан», емульсія дексаметазону, мазь гідрокортизону). У деяких випадках відображені субкон’юнктивальні новокаїнові блокади. При хронічних кон’юнктивітах необхідна додаткова терапія, яка спрямована на підвищення захисних сил організму: препарат ФіБС для ін’єкцій (1 мл, п / к, 1 раз на день протягом 3-4 тижнів), ін’єкції екстракту алое і т. д. Фолікулярні кон’юнктивіти лікують припіканням фолікулів ляпісом з наступним промиванням очі фізіологічним розчином.
Кератит – запалення рогівки, то викликає її помутніння. Поверхня рогівки стає каламутною («димчастої») і непрозорою. У собак кератит найчастіше спостерігається як ускладнення хронічних блефарити і кон’юнктивіту, при завороту або вивороті повік. Тривале запалення викликає роздратування і пошкодження рогівки, вона втрачає свої захисні властивості і стає відкритою для інфекції.
Найбільш легка форма. – Поверхневий кератит, при якому помутніння рогівки відбувається швидко, іноді навіть за кілька годин, і за один день може зникнути, якщо усунена причина. Захворювання супроводжується помірним сльозотечею, собака примружує око і уникає яскравого світла, якщо кератит ускладнений іншим захворюванням або в око потрапило чужорідне тіло.
Поверхневий кератит, ускладнений кон’юктивіту або при тривалим травмирующем впливі (при завороту повік, трихиаз-се), може розвинутися в гнійне запалення. Рогівка стає шорсткою, набряклою, білувато-жовтою і виділяється гнійний ексудат. Судини очного яблука збільшені. Собака турбується, трет очей лапою, можуть бути лихоманка і світлобоязнь. При гнійному кератиті спостерігається значне пошкодження рогівки, то може закінчитися утворенням виразки. Гнійний кератит може також розвинутися в пігментний, при якому рогівка проростає пігментними клітинами і стає непрозорою.
При лікуванні кератитів в першу чергу усувають причину, що викликала запалення. Око промивають розчинами антисептиків (відвар ромашки або петрушки, розчин фурациліну, риванолу). При поверхневих кератитах призначають очні краплі з левоміцетином, очну емульсію дексаметазону, вітамінні краплі. Якщо ні гнійного запалення, хороший результат дають ін’єкції склоподібного тіла (по 1 мл, п / к, 1 раз на день, 2-3 тижні), препарату Фибс. При пошкодженнях рогівки, не ускладнених інфекцією призначають, загоюють мазі (очне желе «Солкосерил»).
Ще одна форма кератиту – «сухий» кератит, спостерігається при недостатній секреції слезнойжідкості, що призводить кпересушіванію і пошкодження рогівки. Це може бути наслідком захворювання слізної залози. Лікування полягає в частому введенні «штучних» сліз, щоб не допустити висихання рогівки і усунути причини захворювання.
Глаукома – це хронічне захворювання, при якому постійно або періодично підвищується тиск усередині очного яблука. Надмірний тиск руйнує тканини всередині очі (зокрема, сітківку і зоровий нерв), що призводить до повної або часткової втрати зору. Це може статися раптово або поступово. Глаукома – серйозне захворювання, при якому необхідно звернутися до ветеринарного лікаря.
Розрізняють три основних типи глаукоми – вроджену (або первинну) і вторинну. Первинна глаукома пов’язана з вродженим порушенням кровообігу ока. Вторинна глаукома розвивається як ускладнення запалення рогівки, райдужної оболонки, зміщення кришталика і травм.
Лікування в першу чергу полягає в усуненні первинного захворювання. Для зниження внутрішньоочного тиску застосовують очні краплі: 1% розчин пілокарпіну (або очні плівки з пілокарпіну), фізостигмін. Всередину призначають діакарб (0,5-1 таблетка 1 раз вдень), знеболюючі (аспірин, но-шпа). Якщо медикаментозне лікування неефективне, відображена операція.

Катаракта у собак може бути вродженою, вікової (старечої) і набухающей (токсичної). Стареча і вроджена катаракта повільно прогресують і можуть розвиватися кілька років. В даний час вважається, що у спадок передається катаракта або схильність до неї.
При дозріванні катаракти мутний кришталик видаляють, що дозволяє частково відновити зір. За кордоном розроблені і широко застосовуються контактні лінзи для тварин. В якості медикаментозного лікування призначають спеціальні краплі: віцеін, катахром, вітамінні, однак медикаментозне лікування малоефективне.
підвищується, порушується трофіка внутрішньоочних тканин. Розвивається атрофія очного нерва, що призводить до втрати зору. Під дією високого тиску оболонка очного яблука може розірватися і очей загине. Найбільш ефективний метод лікування набухає катаракти – мікрохірургічна операція (видалення кришталика).
Завороти і вивороти століття – при рубцевому загоєнні ран або виразок, порушення м’язового тонусу шкіра повік може стягуватися так, що повіку повністю не прилягає до очного яблука. Край століття загорнутий всередину (заворот) або вивернутий назовні (виворіт). Це положення повік може бути і вродженим пороком. При завороту векресніци труться об роговицю ока, дратуючи його. Рогівка пошкоджується, може розвинутися кератит і утворитися виразка. Виворіт повік іноді зустрічається у собак з вільно звисає шкірою («сирих»). Отвисшая повіку недостатньо захищає очей, і він стає чутливим до подразнень.
Аденома третього століття – збільшення слізної залози, яка розташована з внутрішнього боку третього століття. Причиною може бути запальне захворювання або новоутворення. Консервативне лікування часто неефективно. Якщо третя повіка сильно збільшене, рекомендують його видалити. Цю операцію у спокійних собак можна проводити під місцевим наркозом (в око закапують декілька крапель дикаїну).
Ложная беременность у собак: причины, признаки, лечение
Ложная беременность у собак или «ложная щенность» – это сбой репродуктивной системы у сук, выражающийся в том, что психофизиологически собака ведет и чувствует себя так, как если бы она была беременна, в то время как по факту беременности нет. Это очень распространенное явление, в большей степени присущее нерожавшим собакам, сукам, которых вязали только один раз, а также собакам, которые не забеременели в результате вязки. Собаке в период ложной беременности необходимы внимание и забота хозяев, а в некоторых случаях и квалифицированная помощь специалистов.
Причины ложной беременности у собак
Большинство специалистов считают, что источником этого состояния собак являются гормональные изменения в ходе полового цикла. Как известно, существует несколько фаз эстрального цикла, а именно: 1) проэструс: период, предшествующий течке, во время которого происходит формирование готовых к оплодотворению яйцеклеток; 2) эструс: совпадает по времени с течкой, оптимальное время для вязки 3) метаэструс: период после окончания «охоты», во время которого происходит регрессия так называемого «желтого тела», если не произошло оплодотворения 4) анэструс: состояние «покоя», когда половое поведение суки не проявляется или проявляется слабо.
Ложная беременность наступает из-за того, что регрессия желтого тела способствует выработке прогестрона, гормона беременности. В отличие от других животных, у собак желтое тело не рассасывается, а функционирует в течение примерно 60 дней, независимо от того, беременна ли сука или нет. Таким образом, мозг и внутренние органы собаки как бы получает «гормональный сигнал» о том, что нужно готовиться к появлению щенков. По наступлению времени, когда собака должна была бы родить, начинается выделение пролактина, гормона, способствующего появлению у собаки молока.
Симптомы ложной беременности
Признаки ложной беременности у собак можно разделить на физиологические и поведенческие. Во время «ложки» у собаки визуально увеличивается и провисает живот, набухают и как бы «грубеют» молочные железы. Сука становится беспокойной, у нее увеличивается аппетит. Она начинает готовиться к появлению «щенков» - сооружает «гнездо», прячется в укромных местах квартиры, иногда наоборот, становится излишне общительна и даже навязчива с хозяевами. После того, как проходит срок «родов», собака начинает нянчиться с игрушками, принимая их за щенков. Она может подолгу лежать с ними в «гнезде», крайне агрессивно реагируя на попытки прогнать ее оттуда или отнять игрушки. Незадолго до или сразу после «родов» (примерно 2 месяца от середины последней течки) у собаки начинается лактация (т.е. появляется молоко).
Ложная беременность у собаки: профилактика и лечение
Многие врачи советуют стерилизовать собак для решения этой проблемы, и во многих случаях это действительно помогает (при условии, что собаке удаляют репродуктивные органы, а не просто «перевязывают трубы»).
Если вы не хотите по каким-то причинам делать собаке стерилизацию, можно попытаться исключить или свести к минимуму проявления ложной беременности после течки, корректируя режим выгула и рацион собаки. Начиная с 9 дня по окончании течки необходимо сократить порции, как еды, так и воды, исключив мясные и молочные продукты, и одновременно увеличивать физические нагрузки для собаки. Как показывает практика, это заметно «смягчает» или вовсе помогает избежать возникновения синдрома ложной беременности.
Если ложная беременность у собаки протекает тяжело, вышеописанные симптомы сочетаются с апатией, необходимо обратиться за профессиональной ветеринарной помощью. Для лечения ложной беременности нередко применяется гормональная терапия, однако гормональные лекарства, как правило, имеют ряд побочных действий и могут быть опасны. Альтернативой может стать лечение на основе гомеопатических препаратов, однако необходимо для каждой собаки подбирать индивидуальные средства и обязательно консультироваться со специалистами перед их применением.
Чем опасна ложная щенность для собаки
Из-за того, что в молочных железах суки во время «ложки» скапливается молоко, может развиться мастит. Также, из-за скопления лишней слизи в матке ложная беременность нередко приводит к пиометре (гнойному воспалению матки). Это заболевание характеризуется высокими показателями смертности и лечится только удалением репродуктивных органов, т.е. хирургической стерилизацией (кастрацией) собаки.
Что нельзя делать хозяину при ложной беременности у собаки
2. Если у собаки появилось молоко, его нельзя сцеживать. Не позволяйте собаке отсасывать молоко (можно надеть ветеринарную попонку).
3. Вопреки распространенному мнению, единоразовая вязка и роды не избавят собаку от возникновения ложной беременности в дальнейшем, а в некоторых случаях только ухудшат ее протекание.
Удаление катаракты у собак. Катаракта у собак
Катаракта у собак может быть обусловлена симптоматическими, травматическими, генетическими, причинами интоксикации организма. Диабет и возраст животного также может послужить причиной катаракты. Как норма, после шести лет появляется возрастная катаракта у собак.
Во время помутнения хрусталика, располагающегося у животных в области зрачка, понижается острота зрения. Расстройства зрения появляются довольно в раннем возрасте. В том случае, когда процесс имеет начало в экваториальной области хрусталика, качество зрения на притяжении длительного времени может держаться на нормальном уровне.
Результатом биохимических нарушений возникающих из - за повреждения его волокон, является помутнение хрусталика, когда протекает катаракта у собак.
Различают четыре стадии в клиническом протекании застарелой катаракты: начальной, набухающей - незрелой, зрелой и перезрелой катаракты.
Продолжительность течения незрелой стадии различная: у одних больных она длится годами, у остальных процесс быстро прогрессирует. Увеличиваются явления набухания хрусталика, помутнение захватывает значительную часть хрусталика, снижается зрение. Такая стадия влечет за собой значительное повышение давления внутри глаза, вплотную до развития приступа офтальмогипертензии.
Хрусталик постепенно теряет воду, приобретая большую однородность и более темный цвет, более глубокой становится передняя камера. Наступает стадия зрелой катаракты. Исчезает предметное зрение, определяется только ощущение света. Хрусталик лишается своей анатомической структуры, уменьшается его объем. Способно появиться развитие глаукомы и иридоциклита. В таких случаях назначается срочное удаление катаракты у собак. а именно, видоизмененного хрусталика.
На основании жалоб на нарушение зрения, исследования зрительной функции, а также результатов специальных исследований бокового освещения методами офтальмологии, проходящего света и биомикроскопии, устанавливается диагноз, которым подтверждается удаление катаракты у собак.
Лечение катаракты у собак выполняет офтальмолог. Для предупреждения прогрессирования процесса, в начальных стадиях заболевания проводят только консервативное лечение катаракты у собак.
Источники:
Следующие:
Комментариев пока нет!
Поделитесь своим мнением